ЖІНКИ У ЖИТТЄВІЙ ДРАМІ КОБЗАРЯ

    Цьогоріч учні Сороки-Львівської школи вирішили відсвяткувати дні Тараса Шевченка нетрадиційно, бо з життєвої біографії, якою ми так уже начитані, нам мало відомо про особисте життя поета, а саме те, що найбільше цікавило б суспільство – кохання. А потім співставити і зрозуміти як поет поєднував у своїх творах любов і передбачення майбутнього.

    У тому, кого і як кохає велика людина, та й звичайна теж, розкривається історія цілого покоління, атмосфера часу. Окрім того,  у митців – це один з ключів до розкриття таємниці їхньої творчості, її тематики, головних сюжетів, до розгадки соціальних, політичних і життєвих ідеалів.

   Ці міркування стосуються і Тараса Шевченка, який кохав палко і не задля натхнення, а шукаючи в коханні жіночий ідеал, суголосний з народним ідеалом жінки, коханої, дружини, прагнучи виходу із самотності, особистої і суспільної. Кохання Шевченка і його любовна лірика допомагає краще розкрити нам сутність поета.

    В Шевченкові ми бачимо нашого сучасника і соратника; він дорогий, близький нам своїм немеркнучим словом, бо слово це звеличує красу боротьби і перемоги, виховує найкращі людські почуття, закликає до дружби.